Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було.
Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора.
Клениця, -ці, ж. = клен.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан.
Тхір, тхора, м. Хорекъ, Mustela putorius. Дома лев, а на війні тхір. Ум. тхо́рик.
Усезнання, -ня, с. Всезнаніе. Всезнаннє обіцяв диявол вві.
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні.