Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Вільшина, -ни, ж.
1) Ольховое дерево.
2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L.