Византійський, -а, -е. Византійскій.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Де́сбіч нар. По правую сторону.
Напі́рити, -рю, -риш, гл. 1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. 2) Отхлестать, нахлестать.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.