Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Дойня́ти Cм. доймати.
Здоро́житися, -жуся, -жишся, гл. Истомиться, чувствовать себя разбитымъ послѣ дороги. Здорожився, усе тіло болить.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Кохастий, -а, -е. О растеніи: хорошо выросшее, хорошо вырощенное. Кохаєте зілля. Се як полемо в городі, то найдемо роскішне і кажемо: оце кохаєте.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл.
1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився.
2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився.
3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє.
Росп'ясти. Cм. роспинати.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Як добре плече, то й тупиця січе.
