Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Ном. № 8788. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Шевч. 75. Не губи мене з світу. Рудч. Ск. І. 134. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Понадкошувати, -шую, -єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).