Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сукотати

Сукотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу. Вх. Зн. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКОТАТИ"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая. АД. II. 5.
Дев'яси́л, -лу, дев'ятьсил, -лу, м. Раст. Inula Helenium. Девесилъ.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Підворотень, -тня, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 5 до 7 вершковъ. Вас. 181.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.