Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Дралимо́на нар. = драла. Харьк.
Зоря, -рі, ж. 1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Грин. III. 198. Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. Лукаш. 161. 2) Заря. Чи то зоря розсвітає? Чуб. V. 2. на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. МВ. ІІ. 110.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Проскура 2, -ри, ж. Просфора. Як при попу жила, да все проскури їла, тепер за тобою — сухар із водою. Чуб. V. 666. Ум. проскурка.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.
Тютюнище, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ. 2) Табачная плантація. 3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами. Шух. І. 37. Шух. І. 145.