Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Кв. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Черк. у. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. МВ. ІІ. 7. Ніколи чужим лихом бідкатись. МВ. І. 47. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Полт. Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи. Левиц. Пов. 171.
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. ІІІ. 655.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Позаголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обнажиться, поднявъ платье (о многихъ).
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.