Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Гадати, -даю, -єш, гл.
1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Коника сідлає, а на Бога не гадає.
2) = згадувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Оце я на баштані дідую.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Так уминає, що аж за ушима лящить.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу.