Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). 2) Ягода. 3) = бублик. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Не йди туди, бубу зробиш. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. бубу зробити. Ударить, причинить боль.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по конотопській, а по нашому довжикові люди.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Довго розглядав зелене нив'я. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. По нив'ю погана дорога.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
