Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепотіти

Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПОТІТИ"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Ворож, -жа, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.