Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строщити

Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Остигти Cм. остигати.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Уконатися, -наюся, -єшся, гл. Умориться, устать. На то Біг темну ніч дав, жеби челядь спочивали, бо ся в полі укопала. Гол. І. 84.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.