Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строщити

Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Чуб. V. 1011. Як нам до пекла досолитись? Котл. Ен. 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги. Ном. № 12199.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Кухарівна, -ни, ж. Дочь повара.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Настоптати Cм. настоптувати.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.