Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Замогти́ Cм. замогати.
Зваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) = звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.
Зві́сний Cм. звісен.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Поживитися Cм. поживлятися.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Схожий, -а, -е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки.
