Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стромота

Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМОТА"
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих. К. МБ. II. 123.
Підбільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. підбільшати, -шаю, -єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.
Підписування, -ня, с. Подписываніе.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Шкаралюпа, -пи, ж. Скорлупа рака. Мнж. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.