Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

столешник

Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛЕШНИК"
Вистьобати, -баю, -єш, гл. Выстегать.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Незичливо нар. Недоброжелательно.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати. Левиц. І. 246.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЛЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.