Ворітця, -тець мн.
1) Ум. отъ ворота.
2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця.
Ґе́лка, -ки, ж. Шишка, опухоль. Гріх. згадувати на Різдво біб, бо будуть викидати ґелки на шиї.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі.
Посміттюха, -хи, ж.
1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха.
2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
Черен, -на, м. 1) = леміш. 2) Черенокъ (ножа).