Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Доправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. допра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) допра́вити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці — ясної зірниці.
Капелина, -ни, капели́нка, -ки, капели́ночка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Неня, -ні, ж. ласк. Мать, родимая. — Сину мій, коли приїдеш до нас? « Тогді я, непе, приїду до вас, як павине пір'я наспід потоне, а млиновий камінь наверх випірне. Ум. ненечка, ненька.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.
