Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорчовувати, -вую, -єш, сов. в. викорчувати, -чую, -єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. І. 145.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл. 1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить. 2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи. Єв. І. IX. 22. 3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати. Св. Л. 53.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула. Чуб. III. 367.
Простелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. простелитися, -лю́ся, -лешся, гл. = простилатися, прослатися.
Роспрямлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться.