Гниль, -лі, ж. Гниль.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Ум. жовто́брюшок.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка.
Куп I меж. отъ гл.
1) купати.
2) купувати. На місті так: куп, та й луп.
Поливати, -ва́ю, -єш, сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл.
1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами.
2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду).
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою.