Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Дружня розмова. Дружній череді вовк не страшний. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало.
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Поперекидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекидати, перекинути, но во множествѣ. Поперекидала вози... в воду.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.
