Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Он в тотій труні горінець лежит.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Жа́дібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. 3) Жадность.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату.
Миґлюва́ти, -люю, -єш, гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи).
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.