Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спречка

Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЕЧКА"
Докла́дно, нар. Обстоятельно, подробно, точно. Ум. Докладне́нько. Він на все докладненько з ласкою одвітував. Г. Барв. 151.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Кість, ко́сти, ж. 1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума. 2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Н. п. Ум. кістка, кісточка.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. О. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Тотам нар. Вотъ тамъ. Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни, тотам мого миленького кучері посіли. Гол. II. 302.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.