Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спохолом

Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОХОЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОХОЛОМ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Затокма́чувати, -чую, -єш, сов. в. затокма́чити, -чу, -чиш, гл. Втискивать, втиснуть, всовывать, всунуть куда.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Попідгодовувати, -вую, -єш, гл. Подкормить (многихъ).
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Преподобниця, -ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОХОЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.