Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Горба́ка, -ки, ж. Холмъ, возвышенность. Сюдою їхати — горбака, а тудою — рівно. Н. Вол. у.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Попереконуватися, -нуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе. Греб. 354.