Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно.
Лозовець, -вця, м. = лозівка.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував?
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Упинятися, -віюся, -єшся, сов. в. упини́тися, -нюся, -нишся, гл. Удерживаться, удержаться, остановиться. І хочу здержатись, та не впинюсь.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
