Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатійшати, -шаю, -єш
Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Пригромитися, -млюся, -мишся, гл. Нахлынуть, собраться массой. Як пригромлять люде до колодязя, дак дотовпу нема.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Читач, -ча, м. Читатель. К. ЧР. 100.
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа. Млак. 11.