Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. І. 177.
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Кучерявий, -а, -е. Курчавый, кудрявый. Рибалонька кучерявий. Шевч. 21. Що Варочка громадила та Василька принадила, і чорнявого й кучерявого. Грин. ІІІ. 131. Ой ти, дубе кучерявий, широкий лист на тобі. Мет. 15. Кучеряві верби купають у воді віти. МВ. І. 18. 2) Названіе мужчины, сажающаго свадебный коровай въ печь. Маркев. 103 — 104. 3) кучеряве зілля. Раст. Geranium molle. Шух. І. 21. 4) кучеря́ва капуста. Цвѣтная капуста. Уманець, II. 8. 5) кучерява м'ята. Раст. Mentha piperita L. Var. crispa. ЗЮЗО. 128.
Перекупати, -па́ю, -єш, гл. Перекупать.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.