Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого.
Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили.
Полоскання, -ня, с.
1) Полосканіе.
2) Плесканье въ водѣ.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
