Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь. Шевч. 686.
Нуждота, -ти, ж. 1) = нужда. 2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить. Посл.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Сніжити, -жить, гл. безл. Снѣжить, идти снѣгу. Вх. Уг. 268.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Честень, -ня, м. Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. Хто чесно привітав твій честень мармуровий? К. Дз. 59.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.