Биндюк, -ка, м. = чміль.
Горо́хуватий, -а, -е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Договорились до синього пороху.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий.
Кияк, -ка́, м. = киях.
Понароджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося.
Склеплятися, -пляюся, -єшся, гл. = склепатися. Уста і очі склепляються (в мертвого).
Уплинь за водою. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Пішла моя розмовонька уплинь за водою.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.