Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Виштатуватися, -туюся, -єшся, гл. Вырядиться, нарядиться.
Заси́рнювати, -нюю, -єш, сов. в. заси́рнити, -ню, -ниш, гл. Запачкивать, запачкать сыромъ.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія.
Качка, -ки, ж.
1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка.
2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. Cм. звіяшки и самотока.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Ум. качечка.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві...
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Cм. роз'юшитися.