Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. І. 206.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все. Зміев. у.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. Св. Л. 7. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять. О. 1861. VIII. 8.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. ЛІВ. II. 170.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.