Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викласти Cм. викладати.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Запако́вувати, -вую, -єш, сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать. 2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210. 3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається. Борз. у.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.