Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Капитан, -на, м. 1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана. Кв. 2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Шевч. 576. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику. Кв. І. 177.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах. Стор. МПр. 65.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Поскручувати, -чую, -єш, гл. 1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108. 2)го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо. Мир. ХРВ. 42.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.