Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Кальман, -на, м. = кайман.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Розумнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться умнѣе, умнѣть.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
