Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сільниця

Сільниця, -ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. сільничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЛЬНИЦЯ"
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Питво, -ва, с. Питье.
Підчулити Cм. підчулювати.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.