Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Кантопля, -лі, ж. = картопля. У городах чого там, немає?... Капуста, морквини, огірочки, стрючечки, квасоля, кантопля.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). 3) О молокѣ: створаживаться.
Платовка, -ки, ж. Ум. отъ платва.
Пробілити Cм. пробілювати.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.
