Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свячення

Свячення, -ня, с. Освященіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕННЯ"
Безпутний, -а, -е.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Згірший, -а, -е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха. Лавр. 111.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.