Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свекла

Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКЛА"
Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20.
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Дігтя́рство, -ва, с. Промыселъ и торговля дегтемъ.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕКЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.