Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свекла

Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКЛА"
Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи). Фр. Пр. 106.
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку. Мет. 201.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕКЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.