Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Візниця, -ці, м. = візник.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає.
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Cм. розгрузити.
Сплоха нар.
1) Слабо, вяло.
2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас.
Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув.
Череп'янка, -ки, ж. 1) = черепок. В череп'янці ладанцю роспустили. 2) Глиняная курительная трубка.
