Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умаїти

Умаїти Cм. умаювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАЇТИ"
Змиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться худымъ, болѣзненнымъ, плохимъ.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Пообмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обмыться (о многихъ). Пішли до ставка та пообмивалися. Кіевск. у.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Сперва, сперву, нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.