Бухоний, -а, -е. = пухкий 1 Хліб у їх такий гарний — бухоний. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Цінькало, -ла, с.
1) Эпитетъ зяблика.
2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. .
