Варкий, -а, -е. Удобоваримый.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала.
Поконати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Бодай наші вороги покопали до ноги.
2) Побѣдить. Покопали козацьку волю.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.
