Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Госока́, -ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. (КС. 1889. IV. 131).
Малярува́ти, -рую, -єш, гл. Заниматься живописью, малярствомъ.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.