Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. З'їжджайте в чужу дальню сторону.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Ум. коро́пка.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка.
Куяга, -ги, м. = куя. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо!
Обороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би.
Святець, -тця, м.
1) Святой.
2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу.