Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр.
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Товстоногий, -а, -е. Съ толстыми ногами. Ведмідь товстоногий.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.