Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися. Шевч. 298.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б)божа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.