Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгублювати

Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИ"
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва. Гн. І. 11.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.