Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгублювати

Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИ"
Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Гов'Єдо, -да, с. Рогатый скотъ. (На границѣ съ Угорщиной и въ Галиціи). Вх. Зн. 11.
Забльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заблюва́тися, -блюю́ся, -єшся, гл. Выпачкиваться блевотинами. Аф.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Чуб. V. 263. Ум. недавнечко.
Пелевник, -ка, м. = пелевня. Вх. Уг. 258.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.