Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. 2) Родъ судна.
Довбі́ння, -ня, с. = Довбання.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Стала така лемехувата.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Невважно нар. Невнимательно.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії.
