Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. дру́гого дня. На другой день.
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть.
Крамарь, -ря, м.
1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики.
2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Cм. лепішник.
