Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину.
Дерни́ння, -ня, с. 1) Мѣсто, поросшее дерномъ. 2) Торфъ.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли.
Нетеч и нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Кінські підкови хляпали. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія.