А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови!
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Пахнячий ладан до кадильниці.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали.
Прядів'яний, -а, -е. Пеньковый. Прядів'яне полотно.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Cм. чепель.
Череп'я, -п'я, с. соб. Черенки. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.