Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут. Гн. І. 213.  
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Червіти, -вію, -єш, гл. Болѣть. Мнж. 194.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.