Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами.
Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас.
Папірок, -рка, м. = папірець.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати.