Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит?
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити.
Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. 2) — на ко́го. Быть похожимъ на кого. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти.