Викурити Cм. викурювати.
Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заску́бти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою.
Недільний, -а, -е. Воскресный. Субітнім шляхом на недільний торг.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Укорачивать, укоротить.
2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить.
