Біловолосий, -а, -е. Бѣловолосый. Ум. біловолосенький.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Розбишацьке буяння. І гласу Божого не чули за буянням 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Ріжниця, -ці, ж. Разница.