Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч).
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий....
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ.