Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протір

Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТІР"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
Кізлини, -лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Скаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи. Рудч. Ск. І. 83.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Тамадиль нар. = туди. Вх. Уг. 270.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.