Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.
Прасольський, -а, -е. Относящійся къ прасолу.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Саморадощі, -щей, ж. мн. Гадость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.