Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні. Шевч. 634.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. КС. 1882. ІІІ. 612. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. Драг. 201. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Грин. І. 287. Думав худобу Хрущеву посісти. Мир. ХРВ. 54.
Ратман, -на, м. Ратманъ. КС. 1852. V. 353. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри. Котл. Ен.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний. МВ. ІІ. 93.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит. Гол. IV. 438.