Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благодатно нар. Благодатно.
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Особне нар. = особе.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Ном. № 504. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє. О. 1861. VI. 59. 2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити. Ном. № 9259. 3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади. О. 1862. І. 81.
Цвах, -ха, м. Липовец. у. = цвях.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.