Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Поганка, -ки, ж.
1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Ой не бий, милий, да через ту поганку.
2) Некрасивая.
3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку.
4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка.
5) Лихорадка.
6) Змѣя, Pelias chersea.
7) = веретільник, Anguis fragilis.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання.
Темнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.