Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників.
Обмінок, -нка, м. = відмінок.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Пісняк, -ка, м. Постникъ.
Пообкручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обкрутитися, но о многихъ.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл.
1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами.
2) Быть наметеннымъ.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Помсту роздмухуєте в огняних серцях.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола.
