Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Вістовниця, -ці, ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Капирь, -ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Н. Вол. у. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Чуб. Та я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная? Грин. III. 401.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.