Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. ІІ. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. МВ. ІІ. 105. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. Грин. І. 285. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. Уман. у. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Вицюстрити, -стрю, -риш, гл. Сильно высѣчь (розгами).
Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Федьк. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою. Стор. МПр. 41.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. Н. п.