Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проскавучати

Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСКАВУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСКАВУЧАТИ"
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово. О. 1862. ІІІ. 52. 2) Условленный, условный. 3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє. Чуб. V. 1021.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза. Ив. 18.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.
Підбичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Посолодко нар. Сладковато.
Скока, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСКАВУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.