Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий. Сніп. 135.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався. Ком. І. 48.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris. Вх. Пч. II. 14.
Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожер. К. МБ. X. 12.
Одностайно нар. Единодушно. Слави-рицарства козацькому війську доставати, за віру християнську одностайно стати. Дума. Одностайно бийтесь. К. ЧР. 250.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Чхун, -на, м. Много чихающій.