Бовкало, -ла, с.
1) Языкъ у колокола.
2) Глупый болтунъ.
Ґа́вити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Ротозѣйничать.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Покірно вклонився... і відказав лагідно.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті...
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл.
1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду.
2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила?
