Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хомівка

Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОМІВКА"
Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Повузити, -жу́, -зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.